"ДНР" знищує пам'ять про Голодомор у районі, який в 1930-х постраждав найбільше. ФОТО

Окупаційна влада так званої "ДНР" вирішила зачистити підконтрольну територію від пам’ятників жертвам Голодомору та політичних репресій.

З ініціативою знищення монументів виступив на зборах так званої "народної ради ДНР" "депутат" Валерій Скороходов, повідомляє "Четверта влада".

Для початку представник окупаційної влади запропонував демонтувати пам’ятні знаки жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Сніжне (Донецька область) "з метою встановлення історичної справедливості".

Представник окупаційної влади Валерій Скороходов - борець із померлими від голоду

Інші "депутати" терористичного утворення одноголосно підтримали цю пропозицію.

Але донеччани, які були вимушені переселитися з захопленої терористами території, обурені таким "глумом над загиблими", повідомляється у репортажі "Дойче Велле".

Колишній головний редактор газети "Донеччина" Ігор Зоц нагадав виданню, що в багатьох серйозних наукових дослідженнях про Донбас підтверджені масові жертви місцевого населення від штучно створеного голоду.

"Терористи і їх кремлівські ляльководи не здивували: позбавивши нормального життя половину Донбасу, тепер взялися глумитися над полеглими від Голодомору", – наголосив донецький журналіст.

У самому Сніжному про цю ініціативу мешканці здебільшого не знають. Тому про якусь суцільну підтримку говорити зарано, пише видання. В місті лише пригадують, що на відкритті пам’ятника у 2007 році був не зігнаний "регіоналами" для галочки мітинг, а реальні люди, які прийшли не за рознарядкою.

Пам'ятний знак жертвам Голодомору у Сніжному. Фото: Валентина Постнова (dw.de)

Тим часом старший науковий співробітник відділу історії України 1920-30-х рр. Інституту історії України НАНУ, уродженець Луганщини Геннадій Єфіменко у своєму Facebook нагадав, що згідно з переписом 1937 року саме Сніжнянський район найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

Історик оприлюднив таблицю зі статистикою демографічних втрат за 1926-37 рр. у десяти найбільш постраждалих районів УРСР:

Дані взяті із наукового дослідження "Демографічні наслідки Голодомору 1933 р. в Україні. Всесоюзний перепис 1937 р. в Україні: документи та матеріали"

Згідно зі статистичними даними, за 1926-1937 рр. населення Сніжнянського району зменшилося з 75 до 34 тисяч людей. У 1937 році там жило тільки 44% мешканців у порівнянні з 1926-им.

Голодомор 1932-1933 років – масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Американський історик Тимоті Снайдер у дослідженні "Криваві Землі" назвав тодішню Україну найсмертельнішим місцем на планеті.

Голод настав унаслідок спланованої державної конфіскації зерна і всіх інших продуктів харчування у селян, яких Сталін вважав опорою антирадянського руху в Україні. При цьому СРСР в широких обсягах продавав продукти за кордон, щоб отримати кошти на проведення індустріалізації.

Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті Голодомору в Україні загинули 3,941 мільйона людей.

У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу приєдналися до цього визнання. В сучасній Росії наукові дослідження про Голодомор прирівнюються до "екстремістської літератури".

Згідно з соцопитуваннями 2013 року, 66% громадян України вважали Голодомор геноцидом. На Сході України такої точки дотримувалися 40% громадян.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.