АНОНС: 24 вересня у рамках MitОst Festival відбудеться дискусія «Політика пам’яті в міському просторі»

З 23 по 27 вересня учасники MitOst Festival говоритимуть про розвиток міста і сільської місцевості, врегулювання конфліктів за допомогою механізмів культури й освіти, міграцію та нові підходи до зміцнення довіри у форматі воркшопів, лекцій та дискусій.

Цього року 13-й International MitOst Festival, який щороку проходить в іншому місті Європи, відбувається в Івано-Франківську. Це відомий у світі майданчик культурного обміну, що концентрує увагу своїх учасників довкола теми розвитку громадянського суспільства. 

У фокусі уваги перебуватимуть громадянські ініціативи в Україні та місто Івано-Франківськ. Програму фестивалю можна проглянути за посиланням http://mitostfestival.org/en/programme/.

 

Дискусія "Політика пам’яті в міському просторі" відбудеться 24 вересня. Участь у ній візьме радник Голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко. Серед учасників також Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи) модератор – Наталя Єрьоменко (Roșa Collective, Чернівці).

Четвер, 24 вересня  о 16.30

Місце: Urban Space 100 (м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19). 

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.