АНОНС: У Львові дискутуватимуть про українсько-польські відносини крізь призму усної історії

30 вересня у Львові відбудеться дискусія "Роль усної історії в розв’язанні проблем міжнаціональних відносин" в межах щомісячного методологічного семінару Відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України.

Зустріч буде присвячена обговоренню методологічних особливостей реалізації польсько-українського проекту "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина".

На основі зібраного протягом 2014 року усно-історичного матеріалу було опубліковано книгу з такою ж назвою — українською, польською та англійською мовами.

Електронна публікація є одним із способів репрезентації активних практик пам'яті про простих людей на тлі епохи тоталітаризму, зародження націоналізму і примусових переселень.

Дослідження реалізоване завдяки польсько-українській групі дослідників з метою глибшого аналізу багатонаціональних складних відносин. З 2012 року, дослідження проводилося на Волині та Східній Галичині, а тепер триває в Польщі та на Тернопільщині.

На основі зібраного усно-історичного матеріалу створюються публікації, документи, відео, і тепер - виставка. Результати дослідження регулярно представляються широкій аудиторії по обидва боки кордону з метою зміцнення польсько-українських відносин у вигляді соціальних ініціатив знизу.

Під час дискусії буде презентовано книгу "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" під редакцією Александри Зінчук.

Учасницями дискусії будуть:

Александра Зінчук – авторка та організаторка проектів "Поєднання через важку пам'ять. Волинь", "Поєднання через важку пам'ять. Східна Галичина" та "Поєднання через важку пам'ять. Тернопільщина", докторантка Університету Склодовської-Кюрі;

Оксана Кісь - к.і.н., ст.н. с., докторантка Інституту народознавства НАН України, президент Української асоціації дослідниць жіночої історії.

30 вересня, середа,15:00

Місце: конференц-зала Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15, ІІ поверх).

Організатори: відділ соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, Історичний музей Польщі у Варшаві, Міністерство закордонних справ України. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.