Посла РФ у Варшаві можуть вислати за "Польща сама винна у нападі Гітлера"

Влада Польщі не виключає можливості висилання за межі країни російського посла у Варшаві Сєрґєя Андрєєва.

Про це повідомляє tvn24 із посиланням на прес-аташе польського Кабміну Цезарія Томчика.

"Дипломатія має [такі] можливості, починаючи зі звичайної ноти протесту і закінчуючи висилкою дипломата з країни", - пояснив він, додавши, що приймати рішення відносно Андрєєва буде МЗС.

Як відомо, посол Андрєєв заявив про те, що Польща "частково винна" в нападі на неї в 1939 році гітлерівської Німеччини.

Також російський дипломат не вважає узгоджене з нацистами вторгнення радянських військ до Польщі в 1939-му актом агресії.

Також він не вважає репресіями знищення радянськими спецслужбами представників польського визвольного руху.

На думку представника польського уряду, дипломат, перебуваючи "в гостях", повинен покращувати міжнародні зв'язки, а не працювати на негативний імідж своєї країни.

"Слова посла стали для всіх нас ніби ляпасом", - наголосив Томчик.

Нагадаємо, у 2013 році генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв у сталінському стилі звинуватив кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.