Археологи знайшли могилу подружжя, яке 700 років трималося за руки. ФОТО

Під час розкопок каплиці біля селища Галлатон у Лестерширі (Англія), дослідники виявили середньовічне поховання, в якому лежали скелети чоловіка і жінки, що трималися за руки. 

Про це повідомляє LiveScience.

"На території Лестерширу і раніше виявляли поховання подружніх пар в одній могилі", - заявила Вікі Скор із Археологічної служби Університету Лестера (АСУЛ). Однак такої зворушливої деталі науковці не пригадують.

Фото: ulasnews.files.wordpress.com

Здивування археологів викликало й місце поховання - маленька, так звана "загублена" капличка замість звичної в таких випадках місцевої церкви.

"Головне питання для нас - чому їх тут поховали? - зазначила Скор. - Ми припускаємо, що тогочасна каплиця використовувалася, як свого роду особливе місце захоронення".

Розкопки каплиці в Галлатоні

Загалом на території каплички виявили 11 скелетів. Вуглецевий аналіз показав, що всі поховані тут люди жили у XIV сторіччі.

Всі скелети були орієнтовані за напрямком "схід-захід", згідно з християнськими традиціями того часу.

Вчені припускають, що у XIV сторіччі каплиця слугувала прихистом для пілігрімів. Згідно з іншою гіпотезою, тут ховали злочинців, іноземців або хворих.

Юнак, похований у сидячому положенні

Археологи стверджують, що пагорб із каплицею використовувася людьми для релігійних обрядів ще в римські часи, більше 2000 років тому.

Також під час розкопок було знайдено дрібні срібні монети, з XII до XVI сторіч.

---------------

ДИВІТЬСЯ: Закохана пара з концтабору возз'єдналася через 62 роки

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.