На Аскольдовій могилі знайшли вже 600 похованих німців. ФОТО

На Аскольдовій могилі проводяться масштабні археологічні роботи з пошуку останків німецьких солдатів, похованих на цьому місці в часи Другої світової війни.

Фахівці за два місяці знайшли останки вже 600 солдатів, пише "Сегодня".

Видання відзначає – щоб відкопати ще близько тисячі останків, в парку доведеться зняти асфальт.

На об'єкті працюють щодня 8-12 військових археологів. Під час розкопок вони знайшли поховання не тільки німецьких солдатів, але й румунських та угорських вояків.

"За запитом угорського Міноборони, ми припинили роботи по похованнях останків їх громадян – вони поки вирішують, що робити з ними далі, - розповів головний спеціаліст відділу перепоховань Народного союзу Німеччини Олександр Романенко. - Зараз дуже акуратно працюємо поруч із храмом на Аскольдовій могилі – там близько ста поховань німців".

Фото: "Сегодня"

Також вирішується питання з приводу проведення робіт під асфальтним пішохідними доріжками в самому парку, адже під ними теж є поховання.

За словами Романенка, йдеться про територію в 200 кв.м, наразі чекають дозволу влади на зняття дорожнього покриття.

Пошуки останків проводитимуть до кінця листопада.

 

Представники церкви св. Миколи Чудотворця, яка знаходиться на Аскольдовій могилі, вітають перепоховання.

За словами протопресвітера Ігоря Онишкевича, під час розкопок, крім солдатських могил, були знайдені два старовинні склепи, де, очевидно, поховані кияни.

Духовенство планує звернутися до влади, щоб з'ясувати, що це за склепи, і внести їх до реєстру охорони пам'яток.

Онишкевич також зазначив, що в майбутньому планують відновити і дзвіницю Воздвиженської каплиці на Аскольдовій могилі, яка була зруйнована в радянські часи. 

УП.Київ

ТАКОЖ:

Бійці АТО знайшли і з почестями перепоховали червоноармійця. ФОТО

Все за темою "Пошуковці"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.