На Аскольдовій могилі знайшли вже 600 похованих німців. ФОТО

На Аскольдовій могилі проводяться масштабні археологічні роботи з пошуку останків німецьких солдатів, похованих на цьому місці в часи Другої світової війни.

Фахівці за два місяці знайшли останки вже 600 солдатів, пише "Сегодня".

Видання відзначає – щоб відкопати ще близько тисячі останків, в парку доведеться зняти асфальт.

На об'єкті працюють щодня 8-12 військових археологів. Під час розкопок вони знайшли поховання не тільки німецьких солдатів, але й румунських та угорських вояків.

"За запитом угорського Міноборони, ми припинили роботи по похованнях останків їх громадян – вони поки вирішують, що робити з ними далі, - розповів головний спеціаліст відділу перепоховань Народного союзу Німеччини Олександр Романенко. - Зараз дуже акуратно працюємо поруч із храмом на Аскольдовій могилі – там близько ста поховань німців".

Фото: "Сегодня"

Також вирішується питання з приводу проведення робіт під асфальтним пішохідними доріжками в самому парку, адже під ними теж є поховання.

За словами Романенка, йдеться про територію в 200 кв.м, наразі чекають дозволу влади на зняття дорожнього покриття.

Пошуки останків проводитимуть до кінця листопада.

 

Представники церкви св. Миколи Чудотворця, яка знаходиться на Аскольдовій могилі, вітають перепоховання.

За словами протопресвітера Ігоря Онишкевича, під час розкопок, крім солдатських могил, були знайдені два старовинні склепи, де, очевидно, поховані кияни.

Духовенство планує звернутися до влади, щоб з'ясувати, що це за склепи, і внести їх до реєстру охорони пам'яток.

Онишкевич також зазначив, що в майбутньому планують відновити і дзвіницю Воздвиженської каплиці на Аскольдовій могилі, яка була зруйнована в радянські часи. 

УП.Київ

ТАКОЖ:

Бійці АТО знайшли і з почестями перепоховали червоноармійця. ФОТО

Все за темою "Пошуковці"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.