В СБУ відкрили пам'ятник службовцям, які загинули за Україну. ФОТО

У Національній академії Служби безпеки України відкрили пам’ятний знак співробітникам СБУ, які віддали життя у боротьбі за єдність і територіальну цілісність нашої держави.

Відкриття монументу приурочене до Дня захисника України, повідомляє офіційний сайт СБУ.

Пам'ятник під час урочистої церемоної відкрив голова СБУ Василь Грицак.

"В альма-матер багатьох наших офіцерів, ми відкриваємо пам’ятник усім співробітникам Служби безпеки, які загинули, захищаючи українську землю, нашу незалежність і суверенітет, - зазначив Грицак. - Наймолодшому з них – прапорщику Марку Шпаку, на час загибелі виповнилося 24 роки. А найстаршому – Олександру Аніщенку, полковнику, Герою України, було лише 45".

Фото: sbu.gov.ua

На пам’ятнику викарбувані імена 11 співробітників національної спецслужби, які мужньо протистояли терористичним угрупованням, щоб повернути мир і спокій у домівки українців.

 

"Війна закінчиться тоді, коли ми повернемо Крим, коли ми повернемо повністю контроль над Донбасом та закриємо кордони, коли останній наш побратим повернеться з полону, - наголосив голова СБУ. - Ми робитимемо все для цього. Наше головне завдання – не схибити, не звернути з цього шляху, перемогти у цій страшній війні".

З нагоди Дня захисника України Василь Грицак також відкрив меморіальну дошку капітану СБУ Віктору Мандзику, який загинув смертю хоробрих у Волновасі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.