АНОНС: дискусія про український націоналізм за участі лауреата Пулітцера

20 жовтня в Києві відбудеться зустріч-дискусія з американською дослідницею радянського тоталітаризму, лауреатом Пулітцерівської премії за книгу про ГУЛАГ Енн Епплбом під назвою "Чи потрібен Україні націоналізм? І який?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Тільки люди, які відчувають якусь прихильність до свого суспільства — люди, які шанують свою національну мову, літературу та історію, люди, які співають національних пісень і відтворюють національні легенди — будуть працювати від імені цього суспільства",  написала Енн Епплбом у травні 2014 у статті "Націоналізм – це саме те, що потрібно Україні".

Але чи існують підводні камені та недоліки такого вибору? Чи може націоналізм стати причиною напруги в суспільстві? Чи є спосіб уникнути внутрішнього поділу в країні, в той час як внутрішньо переміщені особи зі Сходу та Криму стикаються з масою труднощів та стигмою?

Сьогодні патріотизм і націоналізм широко використовується в російській пропаганді, сприяючи внутрішній конфронтації. Як впоратися з цим?

Ці та інші питання можна буде обговорити з Енн Епплбом , одним із найіменитіших експертів із пропаганди, комунізму та розвитку громадянського суспільства в Центральній та Східній Європі.

Енн Епплбом 

Розмова проходитеме англійською мовою з синхронним перекладом на українську. Захід модеруватиме Марта Дичок, доцент кафедри історії та політичних наук Західного університету, Канада.

Вівторок, 20 жовтня, 19:00

Місце: Американський дім (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 6)

З собою просять брати документ, який посвідчує особу.

І. Б.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.