АНОНС: Дискусія «Лідерство в буремні часи»

Немає універсальних законів лідерства, як і немає єдиного магічного ключа, здатного відімкнути. Проте аналіз лідерства в певному історичному контексті дозволяє побачити деякі спільні риси і пролити світло на його природу. Саме це зробила авторка книжки «Лідерство у буремні часи» Доріс Кернс Ґудвін.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

У книжці є 4 кейси трансформаційного та етичного лідерства, що є актуальними з точки зору викликів, з якими стикається глобальний світ та Україна сьогодні.

Лауреатка Пулітцерівської премії, американська історикиня Доріс Кірнс Гудвін аналізує лідерські рішення, які дозволили президенту Аврааму Лінкольну — завершити громадянську війну, Теодору Рузвельту — встановити більш справедливу соціально-економічну систему та подолати олігархізацію американського суспільства, Франкліну Рузвельту — вирішити проблему економічної депресії, а Ліндону Джонсону — забезпечити прийняття законів про громадянські права.

Ці чотири кейси розкривають секрети політичного лідерства, що можуть бути використані лідерами України для розв'язання проблем, що стоять перед Україною. Саме про це подискутуємо в суботу в межах Книжкового Арсеналу.


Учасники дискусії:

Валерій Чалий — український політик, дипломат, громадський і державний діяч. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Ганна Гопко — українська громадська діячка і журналістка, народний депутат України VIII скликання. Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

Катерина Смаглій — директорка Інституту Кеннана в Україні, доктор філософії (історія), магістр Центральноєвропейського університету (Будапешт).

Микола Дорожко — доктор історичних наук, викладач КІМВ.


Час: 26 червня, субота, 18:00


Місце: Бізнес-сцена Книжкового арсеналу, вул. Лаврська, 12, м. Київ

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.