ЦЕНТР ДОВЖЕНКА СТВОРЮЄ МУЗЕЙ КІНО. Шукають дизайнера

Національний центр Олександра Довженка оголосив конкурс проектів інтер’єру Музею кіно.

Про це повідомляє DreamKyiv.

Конкурс триватиме до 8 листопада, оголошення переможців очікується 11 листопада. Призовий фонд складає 20 000 гривень. Переможець зможе координувати реалізацію свого проекту.

Як зазначають організатори конкурсу, до участі допускаються архітектори та дизайнери, без обмежень.

У своїх проектах вони повинні зберегти індустріальний простір кінокопіювальних цехів на київській вулиці Васильківська, 1, у приміщенні яких розташовано Центр.

 Нещодавно придбали нові експонати майбутнього музею - переглядовий столик та кінопроектор для 8-мм плівки. Фото: ФБ Центру Довженка

Під Музей кіно в Центрі Довженка виділена частина приміщень п’ятого поверху площею 1200 квадратних метрів, раніше там були цехи обробки плівки. Висота стелі – 5,78 метра.

Музей кіно має складатися з таких зон:

    - зона змінної експозиції/галерейний простір
    - постійна експозиція з чотирма тематичними секціями
    - музей виробництва (зі збереженням теперішнього виробничого циклу)   

Додатково в проекті мають бути зони спільного користування (коридор, туалет, кінокрамниця, зона відпочинку).

 

Проекти слід надсилати на адресу: competition@dovzhenkocentre.org. Додаткова інформація доступна за посиланням.

Національний центр Олександра Довженка — державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.

Єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Підпорядковується Міністерству культури та Державній агенції з питань кіно.

Інші матеріали про Національний центр Олександра Довженка

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.