До 150-річчя Шептицького - конференція про співпрацю влади, церкви і суспільства

На вшанування 150-ліття з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (1865-1944) в Києві відбудеться конференція "Як будувати рідну хату" - погляд з ХХІ сторіччя".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Під час круглого столу під час конференції говоритимуть про те, як мають співпраціювати церква, влада і громадянське суспільство задля побудови гармонійної держави.

Час і місце: п'ятниця, 30 жовтня 2015 року, 9:00 - 18:30, Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Українська Греко-Католицька Церква.

У роботі конференції візьмуть участь учені, державні, громадські, політичні діячі та духовенство.

Напрямки роботи:

- історичні та політичні обставини митрополичого служіння кир Андрея Шептицького;

- суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького.

 

О 14:00 відбудеться дискусія за круглим столом "Ідеал нашого національного життя" у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави", модератор - Володимир В’ятрович.

Вступні доповіді: єп. Богдан (Дзюрах), Віктор Єленський, Максим Розумний.

Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901-1944).

На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Завдяки зусиллям, які митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі.

Дивіться також перелік усіх заходів на вшанування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького.

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.