Виставка до 150-річчя Шептицького. ІНФОГРАФІКА, ФОТО

В Київському міському будинку вчителя 27 жовтня відкрили фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Життєвий шлях Митрополита – приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах, - зазначається в анонсі виставки. - Це нагадування нам усім, що людське життя – та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього".

Попри масштаб фігури, для багатьох в Україні Андрей Шептицький лишається "великим незнаним".

У більшому розмірі дивіться тут

Цією виставку відкривається Тиждень митрополита Андрея Шептицького у Києві. Андрей Шептицький – це фігура загальнонаціонального масштабу, яка повинна бути широко відомою, сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

На це спрямовані заходи у рамках Тижня митрополита Андрея Шептицького у Києві. Адже попри те, що він є однією з ключових постатей для України у ХХ столітті, для багатьох досі залишається незнаним.

"Його життєвий шлях – це приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах", - сказав В’ятрович.

 

Напутнє слово на урочистому відкритті виголосив Єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян):

"Митрополит Андрей, розвиваючи оселю роду людського, проголошуючи Христову благовість, будував рідну українську хату... Коли патріотичні сили хотіли виховувати українську молодь без Бога, митрополит Андрей включився в тотальну боротьбу, у 1933-му році організувавши величезний здвиг "Українська молодь Христові".

І саме ця молодь, вихована на Божих заповідях, витримала гоніння, покрила сибірські ґрунти своїми кістками, бо була вихована на любові до своєї батьківщини".

 

ХХ століття було важке і складне. За перших 50 років маємо дві світові війни, революції, депортації, голодомори й голоди, маємо боротьбу, протистояння двох великих тоталітарних систем, нагадав Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик.

"Вижити в цих складних умовах допомагала молитва, церква, віра в те, що рано чи пізно все закінчиться й настане повага до людського життя, людської особистості.

Коли дві тоталітарні системи знищували мільйони життів, коли людське життя не вартувало нічого, знайшовся той, хто протидіяв цим системам, хто своєю працею, вчинками, звершеннями показував, що можна жити по-іншому.

Показував, що людське життя – це є та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього розуміння", - сказав Кулик.

На 16 стендах представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях Митрополита. Виставка висвітлює різні аспекти багатогранної діяльності Митрополита. Символічно, що виставку відкрили у Києві на завершення річного циклу заходів із відзначення 150-річчя з дня його народження та 71-річчя з дня смерті, що настала 1 листопада 1944 року.

 

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Виставка працюватиме до 3 листопада. Вхід вільний.

Після завершення експозиції в Києві виставку покажуть в інших містах України.

Над створенням виставки працювали: Ярослав Файзулін, Оксана Гайова (автори виставки), Олена Гуменюк, Вікторія Яременко. Дизайн: Оксана Женжера, Літературна редакція: Богдан Завітій.

У виставці використано матеріали: Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центру досліджень визвольного руху, Музею Української революції 1917-1921 рр., Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ, Особистого архіву проф. Сергійчука В.І.

І. Б.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.