Виставка до 150-річчя Шептицького. ІНФОГРАФІКА, ФОТО

В Київському міському будинку вчителя 27 жовтня відкрили фотодокументальну виставку "Андрей Шептицький: великий незнаний".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Життєвий шлях Митрополита – приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах, - зазначається в анонсі виставки. - Це нагадування нам усім, що людське життя – та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього".

Попри масштаб фігури, для багатьох в Україні Андрей Шептицький лишається "великим незнаним".

У більшому розмірі дивіться тут

Цією виставку відкривається Тиждень митрополита Андрея Шептицького у Києві. Андрей Шептицький – це фігура загальнонаціонального масштабу, яка повинна бути широко відомою, сказав на відкритті Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

На це спрямовані заходи у рамках Тижня митрополита Андрея Шептицького у Києві. Адже попри те, що він є однією з ключових постатей для України у ХХ столітті, для багатьох досі залишається незнаним.

"Його життєвий шлях – це приклад того, як можна прожити достойне життя навіть у вкрай несприятливих обставинах", - сказав В’ятрович.

 

Напутнє слово на урочистому відкритті виголосив Єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ владика Йосиф (Мілян):

"Митрополит Андрей, розвиваючи оселю роду людського, проголошуючи Христову благовість, будував рідну українську хату... Коли патріотичні сили хотіли виховувати українську молодь без Бога, митрополит Андрей включився в тотальну боротьбу, у 1933-му році організувавши величезний здвиг "Українська молодь Христові".

І саме ця молодь, вихована на Божих заповідях, витримала гоніння, покрила сибірські ґрунти своїми кістками, бо була вихована на любові до своєї батьківщини".

 

ХХ століття було важке і складне. За перших 50 років маємо дві світові війни, революції, депортації, голодомори й голоди, маємо боротьбу, протистояння двох великих тоталітарних систем, нагадав Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик.

"Вижити в цих складних умовах допомагала молитва, церква, віра в те, що рано чи пізно все закінчиться й настане повага до людського життя, людської особистості.

Коли дві тоталітарні системи знищували мільйони життів, коли людське життя не вартувало нічого, знайшовся той, хто протидіяв цим системам, хто своєю працею, вчинками, звершеннями показував, що можна жити по-іншому.

Показував, що людське життя – це є та цінність, яку не можна описати, виміряти, і саме вона має стояти в центрі усього розуміння", - сказав Кулик.

На 16 стендах представлені унікальні документи і світлини, які розкривають життєвий шлях Митрополита. Виставка висвітлює різні аспекти багатогранної діяльності Митрополита. Символічно, що виставку відкрили у Києві на завершення річного циклу заходів із відзначення 150-річчя з дня його народження та 71-річчя з дня смерті, що настала 1 листопада 1944 року.

 

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Центральний державний історичний архів України у Львові, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.

Виставка працюватиме до 3 листопада. Вхід вільний.

Після завершення експозиції в Києві виставку покажуть в інших містах України.

Над створенням виставки працювали: Ярослав Файзулін, Оксана Гайова (автори виставки), Олена Гуменюк, Вікторія Яременко. Дизайн: Оксана Женжера, Літературна редакція: Богдан Завітій.

У виставці використано матеріали: Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центру досліджень визвольного руху, Музею Української революції 1917-1921 рр., Музею сакрального мистецтва імені о. Антона Петрушевича Львівської митрополії УГКЦ, Особистого архіву проф. Сергійчука В.І.

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.