Путін наказав повернути в Росію піонерський рух

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про створення дитячо-юнацької організації "Російський рух школярів", завдання якої будуть "аналогічні піонерському руху, що існував в СРСР".

Про це повідомляє Слон із посиланням на офіційний портал правової інформації РФ.

Як наголошується в документі, організація створюється "з метою вдосконалення державної політики в галузі виховання підростаючого покоління, сприяння формуванню особистості на основі властивої російському суспільству системи цінностей".

Засновником організації від імені Росії є Федеральна агенція у справах молоді, підпорядкована міністерству освіти РФ.

Відповідно до указу, до кінця березня 2016 уряд має визначити список майна, яке передається організації.

Піонерський рух в СРСР існував із 1922 року. Він був створений за зразком скаутського руху в країнах Заходу, але перебував під контролем більшовицької держави. 

"Всесоюзна піонерська організація імені В.І. Леніна" об'єднувала переважно дітей середнього шкільного віку. Відповідно до положення піонерської організації, її метою було "виховання юних борців за справу Комуністичної партії Радянського Союзу".

Дивіться також інші матеріали за темою "СРСР"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.