В Німеччині посадили 87-річну жінку за заперечення Голокосту

В Німеччині окружний суд Гамбурга засудив 87-річну Урсулу Хавербек-Ветцель до 10 місяців в'язниці за заперечення Голокосту.

Про це повідомляє Suddeutsche Zeitung.

Як пише видання, такі заяви засуджена зробила під час судового процесу у справі "бухгалтера Освенциму" Оскара Гренінга.

 Урсула Хавербек-Ветцель. Фото: Suddeutsche Zeitung

Раніше Хавербек-Ветцель вже засуджували до умовних термінів за тим же звинуваченням.

Наразі суд вирішив, що заяви 87-річної жінки "підігрівають агресивні настрої в суспільстві".

Хавербек-Ветцель заявляла журналістам, що табір смерті Аушвіц (Освенцим) не був місцем масового знищення євреїв, а також, що Голокосту не було як такого.

Раніше повідомлялося, що німецька прокуратура звинуватила 91-річну громадянку Німеччини у військових злочинах в Освенцимі.

Європейська правда

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.