Спецпроект

Автор ІП прочитає лекцію про політизацію Голодомору

Щорічне звернення до теми Голодомору супроводжується низкою ідеологічних та політизованих тлумачень, які висловлюють як різні варіанти українського патріотичного ставлення, так і критику самої фактичної основи інформації про Голодомор.

Кандидат історичних наук, автор "Історичної правди" Геннадій Єфіменко у приміщенні Національного Музею Історії України прочитає лекцію і поговорить з усіма охочими на тему "Політизовані тлумачення Голодомору".

Що може сказати з цього приводу академічна наука? Як оцінювати тодішню статистику та факти? Які політичні та "наукові" оцінки викривлюють реальні події? Відповіді на ці питання Ви зможете почути від лектора, а також поспілкуватися з ним безпосередньо на задану тему.

Геннадій Єфіменко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Лекція-дискусія відбуватиметься в рамках проекту "Відкрита Школа Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "Likбез. Історичний Фронт".

Час і місце: 14 листопада, 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Партнери проекту:
Інститут історії України НАН України,
Український інститут національної пам'ятіі,
Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
Національний Музей Історії України - НМІУ.

Проект відбувається за підтримки Адміністрації Президента України.

Автори інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" – фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України – починають цикл відкритих лекцій, спрямованих на розвінчання історичної міфотворчості та ідеологізації історії.

Інформація, яку отримають слухачі, допоможе орієнтуватися у тих історичних темах, що на сьогодні стають об’єктом маніпулювання під час інформаційної війни та політичних дискусій.

Проект є некомерційним та позаполітичним. Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ.

Лекції триватимуть щонайменше до літа 2016 року, раз на два тижні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.