АНОНС: Дві книги про Майдан презентують у Києві та Варшаві

У рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів.

Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності", яку презентують у Києві, спільно з MediaHub.

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представлять того ж дня у Варшаві.

У книзі історію Майдану розповідають 45 осіб, які були безпосередніми учасниками тих подій. Серед них – студенти і підприємці, представники Самооборони Майдану і його духовна варта, автомайданівці, волонтери, журналісти, митці, правозахисники, політики.

На вечорі поговоримо про Революцію гідності від першої особи. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власною історію тих подій.

 

Учасники: Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, Євген Нищук, актор, Юрій Дерев’янко, народний депутат, Дмитро Гузій, юрист, отець Петро Жук, Наталя Соколенко, журналістка, Олександр Зінченко, публіцист, Євген Романенко, співак, соліст гурту "ТаРута", Андрій Єрмоленко, художник, Павел Боболовіч, журналіст, Тарас Логгінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України , Олена Подобєд-Франківська, громадська активістка, Богдан Кучер, студент.

Для зручності приєднуйтесь до події на "Фейсбуку".

Також у рамках відзначення другої річниці Революції гідності 20 листопада у Варшаві у кінотеатрі "Iluzjon" буде презентовано книгу "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014".

Презентація книги відбудеться у рамках польсько-українського заходу, організованого Фундацією Осередку "Карта" та Посольством України в Республіці Польща. З українського боку участь у підготовці книги брали Український інститут національної пам’яті, ГО "Фонд збереження історії Майдану" та інші.

 

Захід проходимтиме як перформенс-читання фрагментів книги польською та українською мовами. Це буде спроба показати феномен української революції через колективний портрет опублікованих у книзі свідоцтв учасників Майдану. Режисер заходу Войцех Пітала, художній керівник Мацей Войтишко.

Проект "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті реалізується у партнерстві з ГО "Фонд збереження історії Майдану".

Вечір-презентація "Майдан від першої особи. Я і Революція"

20 листопада (п’ятниця), 18.00

Місце: MediaHub (Суворова, 4/6)

Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.