АНОНС: Дві книги про Майдан презентують у Києві та Варшаві

У рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів.

Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності", яку презентують у Києві, спільно з MediaHub.

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представлять того ж дня у Варшаві.

У книзі історію Майдану розповідають 45 осіб, які були безпосередніми учасниками тих подій. Серед них – студенти і підприємці, представники Самооборони Майдану і його духовна варта, автомайданівці, волонтери, журналісти, митці, правозахисники, політики.

На вечорі поговоримо про Революцію гідності від першої особи. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власною історію тих подій.

 

Учасники: Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, Євген Нищук, актор, Юрій Дерев’янко, народний депутат, Дмитро Гузій, юрист, отець Петро Жук, Наталя Соколенко, журналістка, Олександр Зінченко, публіцист, Євген Романенко, співак, соліст гурту "ТаРута", Андрій Єрмоленко, художник, Павел Боболовіч, журналіст, Тарас Логгінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України , Олена Подобєд-Франківська, громадська активістка, Богдан Кучер, студент.

Для зручності приєднуйтесь до події на "Фейсбуку".

Також у рамках відзначення другої річниці Революції гідності 20 листопада у Варшаві у кінотеатрі "Iluzjon" буде презентовано книгу "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014".

Презентація книги відбудеться у рамках польсько-українського заходу, організованого Фундацією Осередку "Карта" та Посольством України в Республіці Польща. З українського боку участь у підготовці книги брали Український інститут національної пам’яті, ГО "Фонд збереження історії Майдану" та інші.

 

Захід проходимтиме як перформенс-читання фрагментів книги польською та українською мовами. Це буде спроба показати феномен української революції через колективний портрет опублікованих у книзі свідоцтв учасників Майдану. Режисер заходу Войцех Пітала, художній керівник Мацей Войтишко.

Проект "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті реалізується у партнерстві з ГО "Фонд збереження історії Майдану".

Вечір-презентація "Майдан від першої особи. Я і Революція"

20 листопада (п’ятниця), 18.00

Місце: MediaHub (Суворова, 4/6)

Вхід вільний

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.