Спецпроект

"Голодомор: зернятко надії" - інтерактивний Урок пам'яті для дітей

Урок "Голодомор: зернятко надії" знайомить дітей з основними поняттями теми Голодомору у формі, яка не травмує дитячу психіку, пробуджує в дітей поцінування хліба, взаємодопомогу, людяність та вміння співпереживати.

У рамках вшанування 82-х роковин Голодомору відбудеться публічний інтерактивний урок для дітей 7-9 років. Захід включатиме ознайомлення дітей з музеєм, а також 40 хвилин розповіді, питання, відповіді, транслювання відеосвідчень, робота з методичними картками.

Такий вид занять було започатковано музеєм у жовтні 2015 року на відкритому семінарі для вчителів історії шкіл міста Києва, де їх навчали методиці викладання теми Голодомору в школі.

Урок розроблено на основі методичного посібника історика-методиста Олександра Войтенка "Голодомор: людський вимір трагедії", рекомендацій Почесного консула Канади в Україні, педагога і громадської діячки Оксани Винницької-Юсипович та психолога Людмили Гридковець.

Інтерактивні уроки такого типу розробляють і проводять у музеї для школярів різних вікових категорій.

Акредитація на урок: 044 254-45-12, memohood@ukr.net

Нагадаємо, що 28 листопада 2015 Україна вшановуватиме мільйони жертв Голодомору. Влада та громадськість спільно пом’януть убитих геноцидом. Відповідний Указ днями підписав Президент України. 82 роковини пройдуть під гаслом: "Люди правди. Щоб світ знав" в пам’ять кожного, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

Додатково інформації по цьогорічному вшануванню можна подивитися на сайті УІНП. Архів з медіаматеріалами оновлюється.

Публічний інтерактивний Урок пам'яті

23 листопада (понеділок), 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3)

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.