Виходить альбом історичних зображень Білгород-Дністровської фортеці

Виходить друком альбом історичних зображень фортеці Аккерман (Білгород-Дністровський) в Одеській області.

Про це у своєму Facebook повідомив упорядник видання, кандидат історичних наук Андрій Красножон.

"474 сторінки, великий формат, авторські анотації трьома мовами, - прокоментував історик. - Видавництво Stratum Plus. Archaeology & Anthropology".

В альбомі зібрано близько 400 малюнків, гравюр, фотографій з фондів 17-ти архівних та наукових установ Румунії, Молдови, України, Росії. У них відображено втрачений вигляд фортеці за останні 250 років (починаючи з 1770 г.). 

Переважна частина зображень вводиться в науковий обіг уперше.

Також уперше видано всі відомі акварелі фортеці авторства російського художника Михайла Іванова (1790) - повнокольорові копії високої якості.

 

Унікальні й кілька планів фортеці з Російського державного військово-історичного архіву, що датуються 1770-90 рр. 

Істотну частину ілюстрацій складають колекції фотографій професора Ясського університету П. Нікореску з досліджень фортеці в 1920-1930-х рр. Вперше представлені матеріали з фондів Національного архіву Румунії та фондів Військового музею Бухареста.

Листівки і фотографії періоду Російської імперії представлено у хронологічному діапазоні з 1869 по 1915 рр. Великий інтерес являють знімки радянського періоду (1940-1980-і рр.), зроблені в ході масштабних ремонтно-реставраційних робіт у фортеці.

Як відомо, у 2014 році Андрій Красножон знайшов середньовічні закладні камені Аккерманської фортеці, які вважалися втраченими.

Білгород-Дністровська (Аккерманська) фортеця - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні. Має 26 веж (із них 12 - бойові), дві зовнішні і чотири внутрішніх брами. Загальна довжина мурів - понад два кілометри, товщина - близько п'яти метрів.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра, найімовірніше - генуезькими купацями. Розбудована господарями Молдавського князівства. З півночі омивається водами Дністровського лиману.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.