СБУ ПОЧАЛА ПЕРЕДАВАТИ СВОЇ АРХІВИ ІНСТИТУТУ НАЦПАМ'ЯТІ

Голова Служби безпеки України Василь Грицак і голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович оголосили про підготовку передачі історичних матеріалів до майбутнього Архіву УІНП.

Про це повідомляє сайт УІНП.

За словами Грицака, СБУ продовжує надавати відкритий доступ до інформації з архівів КДБ УРСР у Києві та в регіонах, виконуючи закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За вісім місяців поточного року понад 370 відвідувачів зробили близько 1100 відвідувань читального залу ГДА СБУ, повідомив голова СБУ.

Також за цей час зафіксовано 1377 звернень громадян, 173 з яких – іноземних; майже 60% звернень стосувалися пошуку або надання інформації про зниклих чи репресованих радянською владою родичів; 597 запитів про надання інформації організаціям, науковим установам, ЗМІ тощо.

У зв’язку із підготовкою до передачі історичних матеріалів до новостворюваного Архіву Українського інституту національної пам’яті планується ротація в керівництві Архіву СБУ, зазначив Грицак.

Попередній директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик планує зосередити увагу на створенні нового архіву, до якого СБУ передасть всі архівні матеріали 1917-1991 років. За словами голови СБУ, на зміну Кулику має прийти керівник Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.

Когут - один із розробників закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", менеджер групи "Політика національної пам’яті" громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ".

"Пріоритетними завданнями нового директора ГДА СБУ буде підготовка архівів КГБ для передачі в Архів УІНП, а до моменту передачі — забезпечення відкритого доступу до цих документів в нашому архіві", - наголосив голова СБУ.

В’ятрович висловив сподівання, що й архіви інших силових підрозділів будуть передані до спільного архіву УІНП:

"Сподіваюся, що інші правоохоронні органи України, які досі зберігають документи каральних спецслужб СРСР, за прикладом СБУ докладуть максимальних зусиль для забезпечення вільного доступу до історичних матеріалів та передачі їх до новостворюваного Архіву Національної пам’яті", - зазначив голова УІНП.

Загалом у фондах Галузевого державного архіву Служби безпеки України нараховується майже 180 тисяч одиниць зберігання (томів), створених у радянський період. Це 7 тисяч 172 погонні метри архівних документів.

Водночас в архівних підрозділах регіональних органів нараховується понад 730 тисяч томів радянського періоду – це 30 тисяч погонних метрів.

Кожна справа може містити від одного до тисячі документів. Початковими та кінцевими датами цих документів є 1920-1991 роки. В архівно-кримінальних справах трапляються документальні матеріали, які створювалися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть і вилучалися як речові докази.

Також зберігаються матеріали архівних особових справ колишніх співробітників КДБ: в ГДА СБУ – 70 тисяч 661 одиниця зберігання, а в архівних підрозділах регіональних органів – 164 тисячі 814.

Все за темою "АРХІВИ"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.