В Китаї зруйнували 36-метрову золоту статую Мао. ФОТО

В Китаї розібрали гігантську статую Мао Цзедуна, встановлену кілька днів тому. Провінція Хенань, мешканці якої збудували монумент - одна з найбільш постраждалих від голоду в часи Мао. Але саме в цих регіонах росте культ "Великого Керманича".

Про це повідомляє Guardian.

36-метровий монумент засновнику Комуністичної партії Китаю було встановлено у сільській місцевості провінції Хенань. Спорудження пам'ятника коштувало 3 млн юаней (близько $470 тис).

Фотографії "мега-Мао" стали вірусними в китайському інтернеті. Користувачі обурювалися несмаком авторів статуї, пофарбованої в золотий колір.

"Чому б не витратити ці три мільйони на місцеву освіту?" - висловив загальний настрій один із користувачів китайської соцмережі Weibo.

Серез інтернет-користувачів країн Заходу монумент теж викликав зливу "фотожаб" і жартів штибу "Мао, що сидить на унітазі".

 

Не минуло й кілька днів, як пам'ятник взялися розбирати. На оприлюднених фото видно, що руки і ноги "Великого Керманича" вже від'єднані від статуї. На тому місці, де була голова - чорна тканина.

Монумент розібрано за рішенням влади Китаю. Згідно з офіційним повідомленням, під час будівництва "було порушено узгоджувальний процес".

 

Керівник Дослідницького центру Мао Цзедуна Лю Цзянву наголосив, що мешканці провінції Хенань мріяли про те, щоб ім'я китайського революційного лідера було вшановане гідним меморіалом.

"В сучасному Китаї Мао є символом чесності та справедливості, - сказав Лю. - В серцях простих людей Мао Цзедун уособлює ці чесноти, ось люди і виявляють до нього такі емоції".

 

У грудні 2015 року контрольована китайським урядом англомовна газета Global Times повідомляла, що в сільськогосподарських регіонах КНР набирає сили культ Мао. У ряді провінцій будуються статуї і навіть храми на честь "Великого Керманича".

Провінція Хенань була епіцентром Великого китайського голоду 1959-61 рр., який став наслідком "Великого стрибка" - невдалої спроби Мао Цзедуна індустріалізувати країну. Внаслідок голоду вмерло від 10 до 30 млн громадян Китаю, з них у Хенань - близько 3 млн людей.

 

Нагадаємо, в серпні 2015 року окупаційна влада так званої "ДНР" пообіцяла знести пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 рр., встановлений у Сніжнянському районі, який постраждав від голоду найбільше з усіх регіонів Української СРР.

Інші матеріали за темами КИТАЙ — МОНУМЕНТИ — ГОЛОДОМОР

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.