УІНП "спільно з громадськістю" створює Музей Майдану

21 січня відбудеться прес-конференція, на якій презентують новостворений Музей Майдану і представлять громадськості його директора.

Створення "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності" – це результат співпраці держави та громадських ініціатив, зокрема Ініціативи Музей майдану/музей Свободи.

На прес-конференції представлять директора "Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності". Ним став представник громадської ініціативи, голова ГО "Музей Майдану" Ігор Пошивайло.

На директора покладаються завдання із організаційного супроводу створення Музею Майдану, його першої експозиції, вирішення бюджетних питань та організації відкритого конкурсу на посаду очільника установи.

Йтиметься також про підсумки роботи громадської ініціативи "Музей Майдану / Музей Свободи", завдання та перспективи новоствореного Меморіального комплексу.

Спікери:

  • Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті;
  • Ігор Пошивайло, новопризначений директор Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності, голова правління ГО "Музей Майдану";
  • Василь Рожко, начальник управління музейної справи Міністерства культури України;
  • Олександра Бакланова, партнер аналітичної компанії pro.mova.

Як відомо, громадські організації у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом.

21 січня, четвер 13.00

Місце: Український кризовий медіа-центр (Український дім вул. Хрещатик, 2)

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з громадською ініціативою "Музей Майдану / Музей Свободи".

Довідка:

Упродовж двох років, що минули від Революції Гідності, музейники, представники громадських організацій у співпраці з органами державної влади доклали зусиль, щоб зберегти пам’ять про ті події та надалі розвивати громадські практики, започатковані Майданом. Фактично велася робота над створенням багатофункціонального відкритого простору під умовною назвою МУЗЕЙ МАЙДАНУ.

Із січня 2014 року ініціатива "Музей Майдану / Музей Свободи" зібрала майже дві тисячі артефактів, документів та усних свідчень, що складуть основу новоствореного Меморіального комплексу, провела низку виставкових проектів в Україні й за кордоном, здійснила консультації із світовими експертами-музейниками,  взяла участь у навчальних поїздках з вивчення міжнародного досвіду і проаналізувала тенденції розвитку "музеїв пам’яті" та викликів, які стоять перед ними.

В основі Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності лежить концепт багатофункціонального музейного комплексу, метою якого є збереження пам’яті про події, учасників та наслідки Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті.

Він покликаний поширювати ідеї гідності, свободи і незалежності, розкривати особливості боротьби за права та свободи у світовому контексті, сприяти активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку українського суспільства і формуванню відповідальності за своє майбутнє.

11 лютого 2015 року вийшов Указ Президента України "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні" (№ 69/2015), 18 листопада 2015 — розпорядження Кабінету Міністрів України "Про утворення державного закладу "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності" (№ 1186-р).

І. Б.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.