Зі щита Батьківщини-Матері заберуть герб СРСР. Тризуба не буде

Зі щита на монументі "Батьківщина-мати" в Музеї історії України у Другій світовій війни (Київ) приберуть герб СРСР. Іншої символіки вішати не будуть, навіть заради балансу конструкції.

Про це повідомляє DreamKyiv із посиланням на голову Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимира В’ятровича.

За словами чиновника, рішення ухвалили під час наради, в якій брали участь, зокрема, представники Музею історії України у Другій світовій війні (на балансі якого перебуває монумент) та Інституту електрозварювання імені Патона НАНУ (спеціалісти якого зварювали сталеву обшивку монумента).

Коли почнеться демонтаж герба, наразі невідомо.

Дату оголосять після того, як фахівці Інституту електрозварювання та інші профільні спеціалісти проведуть дослідження і зроблять розрахунки.

Спорудження монументу в 1980 році

Врахувати треба, зокрема, стан ґрунтів, також потрібно з’ясувати, як демонтаж герба вплине на стійкість і баланс конструкції.

Хто саме виконуватиме роботи з демонтажу, стане відомо за результатами тендеру. Жодні інші символи розміщувати на щиті замість герба не будуть, наголосили в УІНП.

"Батьківщина-Мати" - монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра. Відкрита за участі радянського лідера Леоніда Брежнєва в 1981 році.

Автор монументу — народний художник УРСР скульптор Василь Бородай. Натурницею, з якої ліплено образ, була скульптор Галина Кальченко з Борзни (Чернігівщина).

2015 рік

Нержавіюча сталь для металевого каркасу скульптури виплавлена в Запоріжжі. Монумент зварено з окремих секцій вагою 25-30 тонн на Київському заводі ім. Паризької Комуни з урахуванням рекомендацій інституту електрозварювання ім. Патона.

Через близькість Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври висоту монументу зменшили зі 108 до 102 м. Тепер вістря меча Залізної Діви розташовано на 12 м нижче хреста Дзвіниці.

Висота скульптури (без п'єдесталу) — 62 метри.

Вся споруда — суцільнозварна і важить 450 тонн. В одній руці статуя тримає меч вагою в 9 тонн, а в іншій — щит з гербом СРСР (13 тонн).

Інші матеріали за темами МОНУМЕНТИДЕКОМУНІЗАЦІЯУІНП

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.