Поляки та українці згадують річницю найбільшого повстання проти Росії

У Польщі цими днями згадують річницю Січневого повстання – збройного виступу поляків проти панування Російської імперії на їхніх землях.

Про це повідомляє Польське радіо.

Повстання розпочалося 22 січня 1863 року і тривало протягом двох років. Участь у битвах та виступах взяли понад 200 тисяч осіб, окрім поляків за зброю також взялися литовці, українці та білоруси.

Повстанці створили тимчасовий Національний уряд, зайняли російські казарми на терені Царства польського. До осені 1864 року відбулося майже 1200 битв, останні загони партизанів чинили опір до весни 1865. Учасники вимагали повного відновлення польської незалежності, подібно як і під час Листопадового повстання 1830–31 років лунав лозунг "За нашу і вашу свободу", скерований до інших народів, які жили на землях давньої Речі Посполитої.

Повстання зазнало поразки. Тисячі учасників загинули, близько 40 тисяч були вислані до Сибіру. Січневе повстання стало важливим символом для наступних поколінь поляків у боротьбі за незалежність.

У п’ятницю спеціальні заходи з нагоди 153 річниці повстання відбулися у Президентському палаці в Варшаві. Тематична виставка у суботу відкриється в Історичному музеї.

У Києві 23 січня проходить зустріч, присвячена річниці повстання - організатором заходу на терені музею "Київська фортеця", де в XIX сторіччі розстрілювали полонених повстанців, стало посольство Польщі в Україні.

У програмі - лекція про незнані елементи історії повстання та демонстрація фільму "Ескадрон".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.