Поляки та українці згадують річницю найбільшого повстання проти Росії

У Польщі цими днями згадують річницю Січневого повстання – збройного виступу поляків проти панування Російської імперії на їхніх землях.

Про це повідомляє Польське радіо.

Повстання розпочалося 22 січня 1863 року і тривало протягом двох років. Участь у битвах та виступах взяли понад 200 тисяч осіб, окрім поляків за зброю також взялися литовці, українці та білоруси.

Повстанці створили тимчасовий Національний уряд, зайняли російські казарми на терені Царства польського. До осені 1864 року відбулося майже 1200 битв, останні загони партизанів чинили опір до весни 1865. Учасники вимагали повного відновлення польської незалежності, подібно як і під час Листопадового повстання 1830–31 років лунав лозунг "За нашу і вашу свободу", скерований до інших народів, які жили на землях давньої Речі Посполитої.

Повстання зазнало поразки. Тисячі учасників загинули, близько 40 тисяч були вислані до Сибіру. Січневе повстання стало важливим символом для наступних поколінь поляків у боротьбі за незалежність.

У п’ятницю спеціальні заходи з нагоди 153 річниці повстання відбулися у Президентському палаці в Варшаві. Тематична виставка у суботу відкриється в Історичному музеї.

У Києві 23 січня проходить зустріч, присвячена річниці повстання - організатором заходу на терені музею "Київська фортеця", де в XIX сторіччі розстрілювали полонених повстанців, стало посольство Польщі в Україні.

У програмі - лекція про незнані елементи історії повстання та демонстрація фільму "Ескадрон".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.