У Києві може з'явитися пам'ятник Петлюрі

У рамках виконання указу президента щодо заходів з відзначення сторіччя подій Української революції 1917-21 років в Києві може з'явитися пам'ятник Симону Петлюрі та іншим діячам УНР.

Про таку можливість розповів директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомляє BBC.

"Важливим аспектом цього указу є та его частина, яка спонукає до встановлення місць пам'яті, пов'язаних з революцією 1917-1921 рр...", - відзначив пан В'ятрович під час спільного брифінгу з Адміністрацією президента.

"Дуже важливо, щоб у Києві нарешті з'явився пам'ятник Симону Петлюрі - головному отаманові Української народної республіки, людині, яка фактично стала символом цього руху", - наголосив чиновник.

Водночас заступник голови АП Ростислав Павленко розповів, що указ глави держави "передбачає заходи, які стосуються поширення інформації про події того часу, про вшанування діячів того періоду: Грушевського, Винниченка, Петлюри, встановлення відповідних пам’ятних знаків, наповнення змістом історичних питань".

Про підписання указу "Про заходи з відзначення сторіччя подій Української Революції 1917–21 років" президент Петро Порошенко оголосив під час свого звернення до Дня соборності України.

Під час Української революції 1917–21 років Симон Петлюра очолював збройні сили Центральної ради та УНР, пізніше був головою Директорії УНР. У радянській історіографії вважався одним з лідерів "українського буржуазного націоналізму".

Інші матеріали за темою ПЕТЛЮРА

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.