Новообраний Путін захоплювався Америкою - архіви Клінтона

Офіс президента США розсекретив стенограми телефонних переговорів та особистих зустрічей екс-президента Білла Клінтона з екс-прем'єр-міністром Великобританії Тоні Блером в період з 1997 по 2003 роки.

Про це повідомляє Новая Газета з посиланням на The New York Times.

У документах зустрічаються оцінки політичних персон, у тому числі - характеристика нинішнього президента РФ Владіміра Путіна.

Клінтон бачив "величезний потенціал" тоді ще нового російського президента в 2000 році.

"Думаю, Путін дуже розумний і вдумливий, - описував він свої враження Блеру. - Ми зможемо зробити багато хорошого разом із ним".

На думку президента США, в перший час свого перебування на посаді Путін іще не цілком визначився з політичним курсом.

"Його наміри благородні, він просто ще не визначився. Він може загрузнути (get squishy) в демократії", - ділився Клінтон із Блером.

Документи опубліковані через 15 років після того, як Клінтон полишив пост президента США.

Судячи з документів, у Клінтона з Блером були прекрасні відносини. Обидва дозволяли собі обговорювати сімейні справи, розмови йшли в довірливій атмосфері.

Думку самого Тоні Блера про Путіна можна було знайти в опублікованих у 2010 році мемуарах політика.

Британський екс-прем'єр також схилявся до думки, що Путін на момент приходу до влади "був ще близький до західноєвропейських ідеалів демократичних вольностей, .. захоплювався Америкою".

Однак згодом російський президент став вважати, нібто США оточують його "демократіями, які будуть ворожі Росії" і в підсумку став вести "виключно націоналістичну зовнішню політику".

На початку 2000-х Блер і Клінтон також неодноразово робили компліменти дружині Білла Гілларі, відзначаючи її амбіції і готовність до самостійних політичних рішень.

Сьогодні Гілларі - кандидат у президенти США від демократів, яку підтримує адміністрація Барака Обами.

Гілларі Клінтон під час нинішньої передвиборчої кампанії теж неодноразово висловлювалася про Путіна. Зокрема, що у президента РФ, як у колишнього співробітника КГБ СРСР, "немає душі за визначенням", або про подібність дій Путіна в Криму і на Донбасі 2014-го з діями Німеччини кінця 1930-х.

Нагадаємо, в січні 2016 року Високий суд Великобританії звернув увагу громадськості, що вбитий радіоактивною речовиною екс-офіцер ФСБ Алєксандр Літвінєнко звинувачував Путіна у педофілії.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.