Спецпроект

1999: Єльцин робить президентом Путіна

Вперше Володимир Путін став президентом Росії 31 грудня 1999 року - спершу як "виконуючий обов'язки". Це сталося, коли Борис Єльцин у зворушливому новорічному телезверненні оголосив про свою відставку.

Перший президент незалежної Росії Борис Єльцин запам'ятався полум'яними демократичними спічами, боротьбою з прибічниками посилення радянської влади і ліквідацією СРСР (разом із постом його президента - політичного конкурента Єльцина Михайла Горбачова).

Як розпадався СРСР. Спогади доньки Єльцина

Інші знакові явища життя вже пострадянської Росії, які асоціюються з Єльциним - економічна криза, війна в Чечні, загроза комуністичного реваншу, алкогольні скандали в верхах, "дорррогие рассияне, паннимаеш" і подібність до пізнього Брєжнєва.

Рейтинг Єльцина впав дуже низько, але він не став очікувати чергових президентських виборів - у канун міленіуму він оголосив, що йде у відставку. Для промови він обрав найбільш ностальгічний для багатьох момент - новорічне телезвернення президента. Це стало сюрпризом і шоком для росіян.

"Я втомився, я йду, - говорить в останній офіційній промові Борис Єльцин. - Поступаюся місцем новому поколінню, яке зробить краще".

Виконуючим обов'язки голови держави став тодішній прем'єр-міністр РФ Володимир Путін. Він теж виступив із новорічним вітанням, а через три місяці, у березні 2000 року його успішно обрали президентом.

"Путин. Коррупция". (Не)бідний лідер великої Росії

"Прощаючись, я хочу побажати усім - будьте щасливі" - такими були останні слова Бориса Миколайовича в новорічному ефірі. - З новим щастям, дорогі мої".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".