За рік у Вінницькому архіві з 1,5 млн справ оцифрували тисячу

За рік фахівці державного архіву Вінницької області роблять 250 тисяч цифрових копій, в середньому - це тисяча справ, які переводяться в електронний формат.

Про це повідомляє УНН із посиланням на директора державного архіву області Юрія Легуна.

За словами посадовця, у фондах обласного архіву нині налічується приблизно 1,5 мільйонів справ.

"Відповідно до нашого архівного обліку, в середньому одна справа містить 250 аркушів. В архіві працюють двоє спеціалістів, які постійно задіяні у копіюванні, але цих 250 тисяч сканів, які ми за рік цифрували — це тисяча справ, а у нас їх — 1,5 млн. З такими темпами роботи вистачить ще на тисячу років", - підкреслив чиновник.

За його словами, доводиться організувати волонтерські програми, задіяти громадські організації, щоб прискорити копіювання.

"Технічно ми зможемо забезпечити цей процес, але у нас просто не вистачає людей. Першочергово переводимо в електронний формат найбільш затребуванні справи, серед яких справи щодо підтвердження родового коріння. А є величезні фонди, в які десятиліттями ніхто не заглядає, наприклад, документи обласної статистики", — зауважив Легун.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.