У ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКУ ЗНЯЛИ ПАМ'ЯТНИК ДЗЕРЖИНСЬКОМУ. Фото

В центрі Дніпродзержинська Дніпропетровської області співробітники комунальних служб демонтували пам'ятник радянському діячеві, революціонерові, першому керівнику політичної поліції більшовиків і одному з ініціаторів червоного терору Феліксу Дзержинському.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Демонтаж здійснено на виконання відповідного рішення Дніпродзержинської міської ради в рамках закону про декомунізацію.

 Фото: Twitter RevoLution

За словами керівника інформаційно-аналітичної служби Дніпродзержинської міськради Юрія Бережного, демонтований пам'ятник відвезуть на майданчик біля Музею історії міста, де зберігаються інші знесені раніше пам'ятники епохи тоталітаризму.

Фото: rbc.ua

За демонтажем пам'ятника, який тривав близько чотирьох годин, спостерігало близько ста жителів міста.

Фото: kstati.dp.ua

Пам'ятник був відкритий 6 листопада 1967 року, скульптор – уродженець Дніпродзержинська Іван Першудчев.

Як відомо, у січні 2016 року у Дніпропетровську знесли пам'ятник голові уряду УСРР, більшовику-революціонеру і одному з організаторів Голодомору Григорію Петровському.

Інше за темами МОНУМЕНТИ — ДНІПРОПЕТРОВЩИНАДЕКОМУНІЗАЦІЯ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.