В РОСІЇ ЗАХВИЛЮВАЛИСЯ, ЩО РФ ПЕРЕЙМЕНУЮТЬ НА МОСКОВІЮ

"Депутати від Радикальної партії зареєстрували у Верховній Pаді законопроект, що забороняє називати РФ Росією, а замість цього вводить для неї назву "Московія".

Така новина з'явилася у стрічці інформаційної агенції ТАСС, повідомляє Укрінформ.

Законопроект №2276а авторства Андрія Лозового та Оксани Корчинської з фракції Радикальної партії зареєстрований ще в липні 2015 року. Має бути розглянутий протягом четвертої сесії - до 15 липня 2016 року.

Документ пропонує розглядати найменування "Росія" як похідне від слова "Русь", що, на думку авторів, слід вважати "історичною назвою території України".

У зв'язку з цим депутати пропонують заборонити в офіційних документах, публічних виступах державних діячів тощо використання слова "Росія" як синоніму словосполучення "Російська Федерація".

До цього ТАСС з обуренням додає: "використання назви "Росія" як офіційної назви РФ називається ініціаторами законопроекту "одним з проявів недружньої "імперської політики" Російської Федерації стосовно України".

 

Видання зазначає, що в Москві звернули увагу на законодавчу ініціативу "ляшківців" лише зараз, "через 10 місяців болісного очікування - перейменують, чи все ж обійдеться?"

Нагадаємо, в березні 2014 року депутат фракції ЛДПР в Держдумі РФ Міхаіл Дєґтярьов запропонував окупаційній владі Криму перейменувати півострів на Тавриду.

Восени 2010 року нардеп-"регіонал" Вадим Колесніченко [наразі перебуває в тавридській екзилі] зареєстрував у ВР проект закону, який в інтересах "феномену "русскости на пострадянському просторі" зрівнював поняття "російський" (дотичний до РФ) і "руський" (дотичний до історії України й Київської Русі).

Інші матеріали за темою МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.