Спецпроект

Нардеп-регіонал хоче, щоб казали не "російський", а "руський"

Вадим Колесніченко намагається пристосувати до "русского мира" навіть українську мову - щоб "возродить русскую идентичность".

Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстрував у Верховній Раді проект постанови "Уточнення понятійного апарату мови діловодства державних органів влади, судочинства і т.д." (щодо розмежування прикметників "руський" і "російській").

Депутат, який є керівником руху "Російськомовна Україна", противником українського кінодублювання і організатором виставок про злочини УПА, вважає, що в українській мові існує "прогалина, яка стосується феномену "русскости" на пострадянському просторі, і це не дозволяє адекватно визначити і зрозуміти російську культуру і російську мову як складові частини суспільного життя сучасної України".

мові чинного законодавства, офіційного діловодства, судочинства нашої держави помилково прийнято ототожнювати поняття "российский" і "русский", і вживати їх в українській мові словом «російський», - йдеться у новині від "Російськомовної України". - Цей переклад не тільки не відповідає історичній об'єктивності, але і повністю ототожнюється з дружньою державою - Російською Федерацією. Адже прикметник "російський" має на увазі громадянство, ставлення соціальних і культурних процесів і явищ виключно до цієї держави".

Замість цього існування прикметника "руський" паралельно з прикметником «російський» установили б етнічну та культурну ідентичність, які сягають корінням в стародавню державу - Київську Русь, вважає Колесніченко.

Депутат наголошує, що історично об'єктивним перекладом прикметника "російський" на українську мову є "руський", прикметник «російській» може вживатися виключно для визначення приналежності людини, об'єкта чи явища до Російської Федерації.

Враховуючи вищесказане, Вадим Колесніченко пропонує Верховній Раді України прийняти рішення про заміну прикметника "російській" на прикметник "руський" в законодавчих актах, офіційному діловодстві, судочинстві тощо, де вживаються терміни і поняття, пов'язані "з російською культурою, що сягають корінням в стародавню державу - Київську Русь".

"Історична Правда": якби Вадим Колесніченко відкрив будь-який тлумачний словник, він би побачив, що слово "руський" в українській мові якраз і має значення - "той, що стосується Київської Русі". 

В деяких словниках "руський" також є синонімом слова "український". У Львові з XV сторіччя є вулиця Руська (а не Російська).

Історики використовують прикметник "руський" і тоді, коли пишуть про ранньомодерний період в історії сучасних Білорусі і України (скажімо, "Історія Русі-України" Грушевського). Для тодішньої Росії при цьому використовується прикметник "московський".

Зрештою, у XVII-ому сторіччі Московська держава почала використовувати на своє означення слово "Росія", а не "Русь".

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.