"Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне" – дискусія в Києві

26 лютого в Національному музеї історії України відбудеться зустріч "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне".

Учасники дискусії: Андрій Іванець, координатор Таврійської гуманітарної платформи, та Євген Магда, к.п.н., співголова Бюро протидії гібридній війні відповідатимуть на такі запитання:

З якої причини Німеччина та Росія вдалися до анексії частин сусідніх держав?

Як і чому повели себе країни-жертви?

Як відреагувала світова спільнота на факти анексії?

Яку роль зіграли місцеві сепаратисти під час анексії?

Чи можливо було уникнути такого сценарію?

Якими були коротко- та довготермінові наслідки анексії для кожної із сторін та місцевого населення?

Модеруватиме зустріч к.і.н. Сергій Громенко, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

 

26 лютого (п’ятниця), 17:00

Зустріч: "Судети-1938 та Крим-2014: спільне та відмінне"

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Організатор: Український інститут національної пам’яті в партнерстві з Національним музеєм історії України.

Вхід вільний.

Подія у "Фейсбуці" - тут.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.