У Києві перейменували 79 вулиць із радянськими назвами

Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування 79 вулиць столиці, які мали комуністичні назви.

Про це повідомляє офіційний сайт КМДА.

Відниці в Києві будуть вулиці й провулки названі на честь діячів ОУН і УПА, Української революції 1917-1921 років, козацьких полководців, українських істориків, письменників, церковних діячів тощо. 

Наприклад, провулок Будьонного Перший на Дарниці називатиметься провулком Василя Кука - генерал-хорунжого УПА, останнього керівника антирадянського збройного опору в Україні.

Провулок Миколи Островського перейменовано на честь Ярослава Хомова ("Лімницького") - одного з керівників бандерівського підпілля в окупованому Києві, якого стратили нацисти. 

Замість провулку Щербакова буде провулок Всеволода Петріва - генерал-хорунжого Армії УНР. Увічненими стали ще двоє військовиків Армії УНР - генерал Марко Безручко і полковник Василь Вишиваний.

Крім того, з'явилися вулиці названі на честь крутянців - Володимира Наумовича (за іронією долі - колишня Володимира Антонова-Овсієнка, чиї війська наступали на Крути) і Володимира Шульгина (екс-Івана Федька).

Вулицю Колективізації на Солом'янці переназвали на честь визначного американсько-українського дослідника Голодомору Джеймса Мейса.

Діячі української церкви віднині будуть предсталені в київській топоніміці іменами Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, Патріарха УПЦ (КП) Володимира Романюка, Патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника, митрополита УПЦ (МП) Володимира Сабодана.

Значну частину радянських назв перейменували на честь подвижників української культури: поета і петлюрівського підпільника Григорія Чупринки, неокласиків братів Зерових, Михайла Драй-Хмари і Юрія Клена, поета-націоналіста Євгена Маланюка, видатного дитячого письменника Всеволода Нестайка, поета і дисидента Івана Світличного, композитора та історика Гната Хоткевича тощо.

Повний список перейменувань можна переглянути на сайті КМДА.

Нагадаємо, нещодавно в Чернігові надали нові назви 59 вулицям. 

Київська влада розглядає варіант перейменувати Московський проспект на проспект Бандери.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.