Родину Дастіна Гоффмана розстріляли під командуванням Щорса - aрхів СБУ

Родину відомого американського актора Дастіна Гоффмана - як і сотні інших киян - розстрілювали чекісти під командуванням Миколи Щорса, пам’ятник якому досі стоїть у Києві.

Про це написав у своєму Facebook заступник директора Галузевого держаного архіву Служби безпеки України історик Володимир Бірчак.

"У лютому 1919 року, коли Київ охопив більшовицький терор, під командуванням Миколи Щорса розстрілювали, саджали у тюрми та відправляли у концтабори, — пише Бірчак. — Саме в цей час більшовики розстріляли також дідуся та прадідуся відомого американського актора Дастіна Гоффмана. Його рідні були родом з Білої Церкви, ще перед Першою світовою вони емігрували до США, та коли почули про масові вбивства євреїв, дідусь Дастіна — Френк — повернувся до Києва врятувати родичів, натомість і сам став жертвою розправ чекістів".

 Дастін Гоффман

Як зазначає історик, на те, що Гоффманів розстріляли саме у 1919 році в період більшовицького терору у Києві, коли комендантом міста був Микола Щорс, вказують кілька джерел. Проте у деяких також зустрічається дані про розстріл 1921 році. 

"Однак я все таки відстоюю думку, що це був 1919 рік, адже це пояснює відсутність будь-яких документів. Ми перевірили — Галузевий державний архів СБУ, Центральний державний архів громадських об'єднань, Державний архів Київської області та Державний архів Хмельницької області — і, на жаль, нічого не знайшли. Під час більшовицького терору такі матеріали могли просто не заводитись, а людей розстрілювали без суду і слідства. Якби це був 1921 рік, то мало б хоч щось лишитись", — пише Бірчак.

Нагадаємо, днями міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що пам’ятник Миколі Щорсу начебто не підлягає демонтажу через висновок про його культурну цінність.

Однак, згідно перехідних положень Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" пам’ятник Миколі Щорсу, чия діяльність була прямо пов’язана з установленням радянської влади на території України та боротьбою проти Української Народної Республіки, підлягає демонтажу і це не є предметом обговорення місцевих органів влади.

Якщо ж згідно оцінок експертної ради пам’ятник має мистецьку цінність, то може бути збережений у спеціальному місці — музеї чи заповіднику.

 Пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Шевченка в Києві. Джерело: wikipedia.org

Микола Щорс (1895 - 1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919).

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили у 1954 році.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.