АНОНС: У Києві відкриється виставка "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах"

Державна архівна служба України силами провідних архівних установ – ЦДАГО, ЦДАВО та ЦДКФФА ім. Г.С. Пшеничного до 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи готує масштабну документальну виставку "Чорнобиль: трагедія, відображена в документах".

Руїни 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. 1986 р. (Із фондів Державного архіву Житомирської області

На огляд громадськості будуть представлені документи вищих органів державно-партійного керівництва УРСР та СРСР, що зберігаються у фондах державних архівів. Крім цього, до експозиції увійдуть найзмістовніші документи архівів Київської, Житомирської та Рівненської областей, а також галузевих державних архівів МВС і СБУ України.

Всього на виставці буде представлено понад 100 малодосліджених документів і фотоматеріалів, що дозволять об’єктивно оцінити квітневі події 1986 року та висвітлити розмах катастрофи. В них зафіксована інформація про радіаційний рівень та дозові навантаження, морально психологічний стан населення; заходи із розселення, працевлаштування, медичного та побутового обслуговування громадян, евакуйованих із зони ЧАЕС; проблеми, які виникали в ході ліквідації наслідків аварії та вирішення питань щодо соціального захисту ліквідаторів та вшанування пам’яті загиблих.

Експозиція виставки матиме декілька тематичних розділів.

Вступний – побудований на контрасті документів і фотоілюстрацій часів до аварії та перших днів після неї: новозбудоване, квітуче місто атомників Прип’ять – зруйнований 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС; перші звістки про катастрофу, що стрімко набирала обертів та морально-психологічний стан населення республіки. На виставці репрезентуватиметься протокол першого засідання Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, яка почала діяти з 3 травня 1986 р.

Доповідна записка секретаря Київського обкому партії Г. Ревенка в ЦК КПУ про вибух на блоці № 4 Чорнобильської АЕС. 26 квітня 1986 р. (Із фондів ЦДАГО України)

Основна тема наступного розділу виставки – переселення, розміщення, працевлаштування та соціальне забезпечення громадян, евакуйованих із зони радіаційного забруднення. Фотодокументи ілюструватимуть драматичні моменти прощання з рідною домівкою, вимушеного відриву від малої Батьківщини та похапцем покинуті села.

Організаційні заходи з ліквідації наслідків аварії відбилися у документах, що увійдуть до третього розділу експозиції. Відкривають його посвідчення, перепустки, військовий квиток із записом про перебування в зоні катастрофи, пам’ятка про правила поводження на радіоактивно забрудненій території.

Наступний розділ виставки буде присвячений найменш висвітленому аспекту аварії на Чорнобильській АЕС – реакції міжнародної спільноти та еволюції позиції радянської влади щодо інформування з проблем Чорнобильської катастрофи. Його репрезентуватимуть, зокрема, інформаційне повідомлення в газеті "Радянська Україна" про зустріч генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова з американським громадським діячем А. Хаммером, на якій йшлося про аварію на ЧАЕС та ін.

Останній розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті постраждалих від руйнівних наслідків катастрофи.

Відкриття виставки відбудеться 25 квітня 2016 р. в приміщенні Центрального державного архіву громадських об’єднань України (м. Київ, вул. Кутузова, 8).

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.