АНОНС: В Одесі презентують путівник по архівах комуністичних спецслужб Європи

Як відкривали, упорядковували та робили доступними архіви служб безпеки у країнах Центральної та Східної Європи — Польщі, Чехії, Німеччині, Угорщині, Болгарії, Румунії, Словаччині — в Одесі заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак презентує нове українське видання «Документи комуністичних спецслужб у Європі: путівник мережею архівів».

Як європейські країни долали шлях переходу до демократичного суспільства після розпаду СРСР? Чи збереглися до сьогодні документи комуністичних спецслужб?

Чи можуть архівні документи розказати нам про характер та діяльність комуністичних тоталітарних режимів? Як законодавство регулює питання доступу до цих документів? 

У путівнику подана інформація про архіви колишніх комуністичних спецслужб Болгарії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

Описані законодавча база, організаційні структури відповідних архівів, збережені архівні фонди та колекції, включно з найпотаємнішими оперативними документами, а також розповідається про права заявників на доступ та поширення цих матеріалів.

 

Презентація відбудеться в рамках четвертої науково-практичної конференції "Феномен тоталітаризму, його прояви та шляхи подолання", яка проходить в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова 13-16 квітня 2016 р.

Упорядники — Рафал Леськевич, Павел Жачек. Редактори українського видання — Олеся Ісаюк, наукова працівниця Центру досліджень визвольного руху, історик Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького"; Володимир Бірчак, заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Переклад та видання здійснено Центром досліджень визвольного руху в рамках програми "Відкриті архіви" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та за сприяння Українського інституту національної пам’яті. Видавництво — "Часопис".

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та інші країни Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів та таємної поліції та передали їх цивільним відомствам — аналогам Інституту національної пам’яті.

І. Б.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.