АНОНС: У Києві чеські та польські фахівці поділяться досвідом доступу до комуністичних архівів

У Києві відбудеться круглий стіл "Архіви комуністичних спецслужб. Центральноєвропейський досвід та практика" за участі польських і чеських фахівців.

Початок 1990­-х років минулого століття став переломним для країн Центрально-­Східної Європи. Один за одним валилися комуністичні режими.

Забезпечення відкритого доступу до архівів комуністичних спецслужб стало важливою передумовою незворотності процесів демократизації.

Законодавство та інституції, практичний досвід створення архівних установ, що перебрали до себе архіви комуністичних спецслужб, сучасний стан та перспективи в майбутньому — саме про схожі та відмінні риси Польщі, Чехії та України буде обговорюватися на міжнародному круглому столі 23 травня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Окрема сесія буде присвячена особливостям фондів та архівних документів, що зараз зберігаються в архівах колишніх спецслужб.

Участь у круглому столі візьмуть:

Рафал Леськевич – директор Бюро з надання доступу та архівації документів Інституту національної памʼяті (Польща) та

Павел Жачек – колишній директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія).

Українським досвідом ділитимуться Андрій Когут і Володимир Бірчак (Архів СБУ).

До заходу запрошуються архівісти, історики, генеологи та всі охочі, кому цікава практика європейських держав у питанні доступу до архівів комуністичних правоохоронних органів і спецслужб.

Для участі прохання зареєструватися в онлайн-формі. Подія на "Фейсбуці" - тут.

23 травня, понеділок, з 14:00 до 17:30 

Місце:  Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань Вченої ради Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.