АНОНС: У Києві чеські та польські фахівці поділяться досвідом доступу до комуністичних архівів

У Києві відбудеться круглий стіл "Архіви комуністичних спецслужб. Центральноєвропейський досвід та практика" за участі польських і чеських фахівців.

Початок 1990­-х років минулого століття став переломним для країн Центрально-­Східної Європи. Один за одним валилися комуністичні режими.

Забезпечення відкритого доступу до архівів комуністичних спецслужб стало важливою передумовою незворотності процесів демократизації.

Законодавство та інституції, практичний досвід створення архівних установ, що перебрали до себе архіви комуністичних спецслужб, сучасний стан та перспективи в майбутньому — саме про схожі та відмінні риси Польщі, Чехії та України буде обговорюватися на міжнародному круглому столі 23 травня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.

Окрема сесія буде присвячена особливостям фондів та архівних документів, що зараз зберігаються в архівах колишніх спецслужб.

Участь у круглому столі візьмуть:

● Рафал Леськевич – директор Бюро з надання доступу та архівації документів Інституту національної памʼяті (Польща) та

● Павел Жачек – колишній директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія).

Українським досвідом ділитимуться Андрій Когут і Володимир Бірчак (Архів СБУ).

До заходу запрошуються архівісти, історики, генеологи та всі охочі, кому цікава практика європейських держав у питанні доступу до архівів комуністичних правоохоронних органів і спецслужб.

Для участі прохання зареєструватися в онлайн-формі. Подія на "Фейсбуці" - тут.

23 травня, понеділок, з 14:00 до 17:30 

Місце:  Київ, вул. Володимирська, 60, зала засідань Вченої ради Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.


Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.