У Києві виставка документів української діаспори "Ми – діти твої, Україно!"

У Київському міському будинку учителя відкрилася документальна виставка "Ми – діти твої, Україно!", присвячена Міжнародному дню захисту дітей.

Виставковий проект є результатом співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки з Центральним державним архівом громадських об’єднань України, Товариством "Україна-Світ", Українською недільною школою в Афінах "Трембіта" (Греція), Українською школою "Веселка" в Гаазі (Королівство Нідерланди), Українською закордонною школою ім. Лесі Українки в Неаполі (Італія), Українською школою "Еллісів" в Осло (Норвегія) за підтримки Міністерства закордонних справ України та Державної архівної служби України.

 

Основу експозиції складають маловідомі широкому загалу документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки про діяльність окремих українських громадських організацій Європи, Канади та США щодо захисту прав дітей в усьому світі, зокрема, проголошення 1979-го року "Українським роком дитини" під гаслом "Дитина – скарб нації". Документи виставки свідчать, що українська діаспора ставила перед собою завдання захисту української дитини у Радянському Союзі, згуртування українських дітей і молоді у країнах їх проживання, а також допомога юним українцям малозабезпечених сімей у країнах Південної Америки.

Значна частина виставки представлена документами, що розповідають про навчання та розвиток дітей українських емігрантів, виховну роль родини, школи, друкованого слова та релігійно-моральних чинників, нерозривно пов’язаних з національними елементами.

Гармонійним доповненням архівних документів є образотворчі роботи учнів закордонних українських шкіл, що розкривають життя та світогляд дітей української діаспори, їх бачення України як своєї Батьківщини.

Представлені архівні документи та дитячі образотворчі роботи мають надзвичайну вагу у побудові українського світу за кордоном, а відтак є визначальним фактором гуртування української діаспори, збереження релігійної, культурної і національної ідентичності зарубіжних українців.

Адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 57 (Київський міський будинок учителя)

Вхід вільний. Виставка триватиме до 13 червня 2016 р.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.