АНОНС: Лекція про Львівській погром у львівській Ратуші

У середу, 20 липня, в межах просвітницького проекту Єврейські дні у Ратуші: спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття відбудеться лекція професора Кая Струве "Літо 1941: війна, окупація та насилля у Львові".

Про це повідомляє Центр міської історії.

Початок лекції о 19:00, ресторан "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід – вільний!

Серед спірних питань українсько-єврейських стосунків Другої світової війни одним з найбільш складних є погром у Львові 1 липня 1941 р.

 Кай Струве

Дехто заперечує сам факт погрому, інші публікації перебільшують масштаби насильства та число жертв.

У лекції представлені результати вивчення джерел про насилля проти євреїв у Львові 1 липня і впродовж наступних тижнів.

Професор Кай Струве проаналізує роль і мотиви різних груп, які брали участь у ньому, зокрема, німецької поліції й війська, української міліції та цивільних осіб.

Львівські події лектор порівнюватиме з подіями в інших місцевостях Західної України.

Кай Струве працює в Інституті історії Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера. Він отримав ступінь доктора філософії з історії у Берлінському вільному університеті 2002 року, а габілітацію – в Галле 2014 року.

Серед публікацій – "Deutsche Herrschaft, ukrainischer Natonalismus, antijüdische Gewalt. Der Sommer 1941 in der Westukraine" (Берлін, 2015), "Shared History – Divided Memory. Jews and Others in Soviet-Occupied Poland, 1939-1941" (Ляйпциг, 2008, за спільною редакцією з Елазар Баркан і Елізабет А. Коул) та "Bauern und Nation in Galizien. Über Zugehörigkeit und soziale Emanzipation im 19. Jahrhundert" (Ґеттінґен, 2005).

 

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Докладніше про Львівський погром 1941 року: 

Львівський погром 1941-го: Німці, українські націоналісти і карнавальна юрба

Слідами "Львівського погрому" Джона-Пола Химки

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.