АНОНС: У Музеї історії України прочитають лекцію "УПА. Історія нескорених"

У День захисника України Національний музей історії України пропонує поговорити про українських повстанців - тих, хто захищав Україну у найтемніші роки окупацій.

Коли, ким і з якою метою була створена Українська повстанська армія? Якою була її чисельність, структура та керівна верхівка?

Якої стратегії і тактики дотримувалися повстанці? На які території вони поширювали свою діяльність? Що відомо про найбільші бойові акції УПА? Якими були наслідки діяльності УПА для української історії ХХ століття?

Відповіді на ці та інші питання можна буде почути та обговорити на лекції Олександра Іщука, кандидата історичних наук, завідувача відділу історії України ХХ століття музею.

 

П'ятниця, 14 жовтня, о 14:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід за звичайним квитком до музею: дорослий - 30 грн, студентський, пенсійний, дитячий - 20 грн, учасникам бойових дій - безкоштовно.

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою https://goo.gl/Dxvltr.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.