АНОНС: У Києві відкриють виставку "Богдан Гаврилишин: Людина світу, народжена в Україні"

На виставці до 90-річчя з дня народження Богадана Гаврилишина будуть представлені біографічні документи, що розкривають його діяльність в різноманітних міжнародних організаціях та внесок у розвиток української держави.

Презентована виставка – це перше широке оприлюднення особистих документів Гаврилишина та зібраних ним матеріалів стосовно шляхів розвитку України.

Учасники презентації матимуть можливість ознайомитися з документами, що розкривають діяльність Гаврилишина, спрямовану на підтримку України. В них висвітлюються його зусилля щодо визнання у світі незалежної України, пропагування її духовних і культурних цінностей.

На виставці будуть представлені невідомі широкому загалу фотокартки, які ілюструють роль Гаврилишина у розв’язанні складних питань української політики, його участь у різноманітних заходах як в Україні, так і закордоном.

Значний інтерес становить презентоване в експозиції листування з відомими громадськими, державними, політичними діячами світового рівня, серед яких Маргарет Тетчер, Романо Проді, Александр Квасневський, Збігнєв Бжезінський та ін.

Емоційного забарвлення експозиції надає листування Гаврилишина з сім’єю, родичами, друзями. Наповнені душевним теплом та дотепним гумором листи свідчать про панування в його родині сімейних цінностей та українських традицій.

На виставці презентуватиметься частина особового фонду  Гаврилишина, яка вперше надійде до читального залу ЦДАГО України для користування дослідниками суспільно-політичної історії України ХХ-ХХІ століть.

Урочиста презентація виставки: 17 жовтня, 17.00

Місце: Київ, вул. Генерала Алмазова (колишня Кутузова) 8, ЦДАГО України

Організатори: Центральний державний архів громадських об’єднань України, Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.