АНОНС: Презентація документального збірника з історії Криму в 1940-2015 роках

20 жовтня, в Києві презентують видання «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015). Збірник документів і матеріалів»

Збірник документів та матеріалів "КРИМ В УМОВАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСОФРМАЦІЙ  (1940-2015)" підготував Галузевий державний архів Служби безпеки України спільно з Інститутом історії України НАН та центральними державними архівами.

До видання ввійшли документи та матеріали радянських органів державної безпеки, які відображають депортаційну політику сталінського керівництва в 1940-х роках, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950-1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину.

 

Унікальність збірки  (загальний обсяг книги, яка побачила світ у видавництві "КЛІО",  складає понад 1000 сторінок) полягає в тому, що в ній вперше на основі нового корпусу архівних джерел відтворені невідомі сторінки післявоєнної історії Криму, висвітлюються економічні та культурні аспекти входження Криму до складу України, розкриваються проблеми репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.

До виступів запрошені:

Олег Бажан, упорядник видання, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Станіслав Кульчицький, завідувач відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор;

Олександр Лисенко, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор;

Наталія Маковська, директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, кандидат історичних наук, доцент;

Олексій Скорик, директор ДП "Кримський дім".

20 жовтня, четвер, 18:00

Місце: Молодіжна зала Київського міського будинку вчителя (м. Київ, вул. Володимирська, 57).

Вхід вільний.

      

         

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.