Над пам'ятником Івану Грізному в Орлі поглумилися. ФОТО

Нещодавно збудованій статуї московському царю Івану Грізному в м. Орлі в Росії невідомий чоловік надів мішок на голову й повісив табличку "Духота-то какая, темнота".

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на "Интерфакс". Фотографію монумента опублікували в соціальних мережах. Напис на табличці відсилає до відомої цитати персонажа Івана Грізного з фільму "Іван Васильович змінює професію".

Чоловіка, який вчинив цю акцію, поліція оштрафувала за дрібне хуліганство (стаття 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення). Його ім'я та інші персональні дані не повідомляються. Мотиви вчинку також невідомі.

 Фото: https://vk.com/konubri

Нагадаємо, що перший пам'ятник першому московському царю Івану IV Грізному (правив у 1547 - 1584) встановили в м. Орел 3 жовтня, а урочисто відкрили 14 жовтня цього року.

Зведення монумента супроводжувалося скандалами і протестами, тому що Іван Грізний - один із найбільш суперечливих державних діячів Московії. Відкриття приурочили до 450-ліття міста, яке заснував Іван IV.


Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.