25 березня 1917

Ім'я мецената Євгена Чикаленка може з'явитися на карті Києва

Комісія КМДА з питань найменувань підтримала перейменування вул. Льва Толстого в центрі Києва на вул. Євгена Чикаленка.

Про це "Історичній правді" повідомило джерело в КМДА. Відомо, що відповідну пропозицію внесли Український інститут національної пам'яті та Просвітницький центр ім. Євгена Чикаленка.

Саме на теперішній вул. Льва Толстого містився маєток Чикаленка, де він проживав. Між іншим, у Києві є ще дві вулиці, один провулок, одна площа і станція метро імені Льва Толстого. 

Незабаром питання буде винесено на громадське обговорення.

ДОВІДКА:

Євген Чикаленко (1861-1929) - визначний український громадський діяч, меценат, агроном, видавець, публіцист. У 1908 р. був ініціатором заснування Товариства українських поступовців і його фактичним неофіційним головою. Доклався до поширення національної свідомості заснуванням українських щоденних газет на Наддніпрянщині - "Громадська думка" (1906) і "Рада" (1906-1914).

Фінансував видання творів Володимира Винниченка та Володимира Уманця-Комарова та ін. Був головним фундатором Академічного дому (гуртожитку для студентів) у Львові. Чикаленку належать слова: "Україну потрібно любити не тільки до глибини душі, а й до глибини власної кишені".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.