В Івано-Франківську встановили дошку провіднику Карпатського краю ОУН Миколі Твердохлібу. ВІДЕО

1 листопада в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку майору УПА, провіднику Карпатського краю ОУН, командирові військової округи "Говерла" Миколу Твердохлібу ("Грому").

Пам'ятний знак встановлено на будинку за адресою вул. Лесі Українки, 5 в рамках програми "Івано-Франківськ – місто героїв". За цією адресою свого часу Микола Твердохліб відкрив магазин, що одночасно був конспіративною квартирою для підпільників ОУН.

"Головне зберегти пам'ять для прикладу наступних поколінь. Важливо що ця програма збергіає пам'ять про івано-франківців, які творили це місто", – зазначає міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Дошку освятили освятили представники духовенства. Принагідно присутні довідалися про віхи біографії та боротьби Миколи Твердохліба.

 

"Це людина, яка після розформування відділів УПА очолила СБ на цих теренах. Найважливіше те, що людина зуміла протриматися завдяки своєму хисту конспіратора до 1954 року. Це, по суті, один із останніх керівників такої високої ланки, який протримався доволі довго завдяки своїм здібностям", – розповів директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери Ярослав Коретчук.



ДОВІДКА:

Микола Твердохліб-"Грім", "Музика", "Петро" (1911, с. Петрилів, Тлумацького району Івано-Франківської області – 17 травня 1954, біля с.Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області) - майор УПА (з 1946), референт Служби безпеки ОУН Карпатського краю (1944–1949), провідник Карпатського краю ОУН (1950–1954), командир військової округи № 4 "Говерла" (1945–1954). Застрелився в криївці на г. Березовачка після цілоденого бою в оточенні чекістів. Лицар Золотого Хреста Заслуги 1 класу.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.