В Івано-Франківську встановили дошку провіднику Карпатського краю ОУН Миколі Твердохлібу. ВІДЕО

1 листопада в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку майору УПА, провіднику Карпатського краю ОУН, командирові військової округи "Говерла" Миколу Твердохлібу ("Грому").

Пам'ятний знак встановлено на будинку за адресою вул. Лесі Українки, 5 в рамках програми "Івано-Франківськ – місто героїв". За цією адресою свого часу Микола Твердохліб відкрив магазин, що одночасно був конспіративною квартирою для підпільників ОУН.

"Головне зберегти пам'ять для прикладу наступних поколінь. Важливо що ця програма збергіає пам'ять про івано-франківців, які творили це місто", – зазначає міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Дошку освятили освятили представники духовенства. Принагідно присутні довідалися про віхи біографії та боротьби Миколи Твердохліба.

 

"Це людина, яка після розформування відділів УПА очолила СБ на цих теренах. Найважливіше те, що людина зуміла протриматися завдяки своєму хисту конспіратора до 1954 року. Це, по суті, один із останніх керівників такої високої ланки, який протримався доволі довго завдяки своїм здібностям", – розповів директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери Ярослав Коретчук.



ДОВІДКА:

Микола Твердохліб-"Грім", "Музика", "Петро" (1911, с. Петрилів, Тлумацького району Івано-Франківської області – 17 травня 1954, біля с.Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області) - майор УПА (з 1946), референт Служби безпеки ОУН Карпатського краю (1944–1949), провідник Карпатського краю ОУН (1950–1954), командир військової округи № 4 "Говерла" (1945–1954). Застрелився в криївці на г. Березовачка після цілоденого бою в оточенні чекістів. Лицар Золотого Хреста Заслуги 1 класу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.