США вшанували жертв Голодомору та висловили солідарність Україні

Сполучені Штати Америки заявили про свою солідарність із українським народом у пам’ять про жертв Голодомору – одної з найжахливіших рукотворних трагедій у новітній історії.

Таку заяву поширив прес-секретар Білого дому, передає офіційний веб-сайт американського урядового відомства. 

"83 роки тому понад три мільйони людей в Україні померли внаслідок безжальної політики Йосипа Сталіна. Цілеспрямованим вилученням української землі та хліба Радянський Союз спричнив масовий голод.

Після вилучення та без доступу до їжі Радянська Україна, що колись була житнецею Європи, перетворилася на край безмірних людських страждань.

Знову і знову українці доводять світу, що людський дух незнищенний. Навіть під час найтемніших часів український народ гідно продовжував боротьбу за мир, свободу й демократію. Сьогодні перед лицем нових загроз цим цінностям американці стоять пліч-о-пліч із українцями, які хоробро боронять свою територію та демократію.

Українсько-американська спільнота й друзі українського народу важко працюють, аби пам’ять про тих, хто постраждав під час Голодомору, продовжувала жити, в той час, як усі ми гуртом прагнемо побудувати кращий, вільніший та справедливіший світ", – ідеться у зверненні. 

Нагадаємо, що цьогоріч день пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років відзначається в суботу 25 листопада. "Історична правда" невдовзі опублікує розклад заходів. Слідкуйте за оновленнями.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.