В історичному музеї — заходи до дня студента, Дня пам’яті Голодомору та річниці Майдану. РОЗКЛАД

Національний музей історії України підготував низку заходів до третьої річниці початку Революції Гідності та Дня пам’яті жертв Голодомору. Крім того, спеціальну лекцію присвячено дню студента.

18 листопада, п’ятниця

16:00 Підготовка до ЗНО в Історичному музеї.Тема № 10 "Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIIІ ст."
Вартість - 50 грн.

16:00 Семінар "Голодомор 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" для педагогів
Вартість - 10 грн.

17:00 Фільм "Зима у вогні": перегляд та обговорення з творцями та героями фільму
Вартість - 20 грн.

19 листопада, субота

13:00 Виставка-інсталяція "Шляхом українського духу"
Вхід на відкриття огляду з 13:00 до 15:00 безкоштовний, далі - за ціною вхідного квитка.

14:00 Лекція "Приповість же в школярів: не вкрав, але достав"
Вхід на лекцію - 30 грн.

16:00 Вечір осмислених спогадів "Історики Майдану" (зустріч з істориками-науковцями, безпосередніми учасниками Революції Гідності)
Вартість - 20 грн.

20 листопада, неділя

14:00 Зустріч з командою Діани Макарової. Презентація книги "Сектор V"
Вхід - 20 грн.

14:00 Інтерактивна сімейна екскурсія "Тато, мама і я у лабіринтах часу", філія Музей історичних коштовностей України(вул. Лаврська, 9)

Вартість участі для родини — 75 грн + 100 грн (родинний вхідний квиток).

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2). Квиток, придбаний в НМІУ, дає право безкоштовного входу до філії "Музей історичних коштовностей" (вул. Лаврська, 9) та "Музею Української революції 1917-1921 рр." (вул. Володимирська, 57)  протягом доби.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.