АНОНС: У Києві презентують книгу про мистецтво на барикадах Майдану

21 листопада Український інститут національної пам'яті презентує книгу "Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах" до третьої річниці Революції Гідності.

До цього випуску збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності

На вечорі йтиметься про Революцію Гідності та про мистецтво, яке її супроводжувало. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власними спогадами, емоціями та творчими надбаннями. 

 

Учасники: 

Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, 

Тетяна Гузенко, заступник директора Департаменту – начальник управління інформаційної політики та комунікацій Департаменту суспільних комунікацій КМДА 

Андрій Курков, письменник, кіносценарист, викладач, 

Олександр Ірванець, письменник, 

Олександр Ярмола, Дмитро Кушнір – гурт "Гайдамаки", 

Олександр Мельник, художник, 

Марина Соченко, художник, старший викладач Національної академії образотворчого мистецтва, 

Олександр Тимошенко, фотохудожник, 

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності,

Василь Рожко, музейник, 

Ірина Земляна, авторка пісні "Вітя, чао!",

Ольга Сало, дизайнер, громадська активістка, 

Таїсія Мельник, художник, перформер. 

21 листопада, 18.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.