Спецпроект

Польща й Україна домовились про випуск документального збірника про ОУН на Закерзонні

У 2017 році Польща й Україна видадуть збірник документів комуністичних спецслужб про діяльність ОУН на території Польщі

Про це заявив у вівторок заступник начальника відділення Архіву польського Інституту національної пам'яті в Лодзі Єжи Беднарек під час засідання круглого столу на тему "Польща та Україна в архівах комуністичних спецслужб. 20 років діяльності спільної робочої групи" в Укрінформі

У центрі уваги дискусії були підсумки та плани видання документальної серії "Польща та Україна у 30-40 роках XX сторіччя". Станом на 2016 рік вийшло 8 збірників документів з польських та українських архівів.

"Зараз ми працюємо над 9 томом спільного видання, який буде присвячено діяльності польських і радянських спецслужб щодо керівництва Організації українських націоналістів у 1944-50-му роках на території Польщі. Згідно з нашими домовленостями, яких ми сьогодні досягли, цей том буде опубліковано в середині наступного року", - сказав Беднарек.

Мажена Крук, в.о. директора Архіву Інституту національної пам'яті, повідомила, що у спільних планах на наступні 2 роки також видання 10 тому в 2018 році.

"Хотілося б звернути увагу і на більш пізні періоди - 50-ті і 60-ті роки", - сказала вона.

Вона також висловила сподівання, що вдасться зберегти високі темпи в роботі, адже завдяки декомунізаційному законодавству в Україні зараз уже немає жодних перешкод для співробітництва.

"Це стосується і розсекречених документів, і часових рамок, коли ми можемо цим займатися", - уточнила Мажена Крук

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.